Книга ARTHUSS Оповідь про мистецтво

Про книгу:

Навряд чи існує у світі багато книжок про мистецтво, які б витримали 16 перевидань, і просто незлічену кількість перекладів практично на всі мову світу, до яких, нарешті, долучилася й українська. Тож книга професора Ернcта Ґомбріха б’є всі рекорди завдяки унікальному підходу автора, який вирішив написати не стандартну академічну сухувату історію мистецтва з купою дат і персоналій, погано відомих навіть фахівцям, а захопливу розповідь, яка читається як роман. Саме тому він назвав свою книгу “Оповіддю”, а не “Історією”, хоча вона містить широкий огляд мистецтва від давніх часів до сьогодення.Унікальність цієї книги полягає ще й в тому, що автор розповідає про мистецтво з погляду самих мистців, намагаючись розкрити для читача їх внутрішній світ, показати й розказати про те, які задачі вони самі ставили перед собою і які виклики кидали їм обставини їх особистого життя і епох, в яких вони жили. Професор Ґомбріх детально аналізує твори, які виходили з їх майстерень, уникаючи при тому у своїх описах надмірного вжитку суто технічних мистецькознавчих термінів і використовуючи, як він сам пише “просту мову”, але при тому не приносячи в жертву “складність думки”. І що дуже важливо — в книзі нема жодного твору, чия якісна ілюстрація не була наведена прямо на тій сторінці, де ми знаходимо його опис, що робить книгу дуже зручною у читанні.Важливо також підкреслити, що переклад книги українською зроблений колекціонером і знавцем мистецтва професором Андрієм Накорчевським, що гарантує його високу якість.«Оповідь про мистецтво» стала міжнародним бестселером, її перекладено на понад 20 мов.

Про автора:

Ернст Ґомбріх — австрійський і британський історик мистецтва й один із найбільших його популяризаторів, який представив мистецтво широкій аудиторії у своїй найвідомішій книзі «Оповідь про мистецтво» (1950; 16-те вид. 1995). Вивчав історію мистецтва під керівництвом Юліуса фон Шлоссера у Віденському університеті. У 1936 році переїхав до Лондона, де став науковим співробітником Варбурзького інституту. Під час Другої світової війни працював у Британській телерадіомовній корпорації, перекладаючи німецькомовні радіопередачі. У 1946 році повернувся до інституту, працював там на кількох посадах, а 1959 року став директором і залишався на цій посаді до самого виходу на пенсію в 1976 році. Ґомбріх також обіймав наукові посади в Оксфордському, Лондонському та Кембриджському університетах у Сполученому Королівстві й у Гарвардському та Корнельському університетах у США.